Коли Перша світова війна закінчилася у Кракові, постали нові виклики для мистецтва. Класичний традиційний репертуар уже не задовольняв вибагливого глядача. Краків’яни хотіли легкого розважального репертуару. Так журналіст Мар’ян Домбровський вирішив з нуля створити театр, який відповідав би сучасним запитам глядачів. Він уклав договір з власниками багатоквартирного будинку, розташованого на розі вулиць Кармелицької та Крупницької і задумав створити справжню революцію в звичному театральному розумінні, пише krakow-trend.eu.
Театр чи кінотеатр?
Домбровського надихали паризькі розважальні театри і він з партнерами вирішив звести кінотеатр. Будівлю спроєктував Януш Заржецький. Вона мала нагадувати класичні мотиви, характерні для робіт архітектора. Однак ділянка для будівництва була настільки несприятливою, що початкові плани довелося повністю змінити, в них вносили свої корективи і власники.
Перші плани театру були створені в 1918 році. Однак дизайни фасади не затвердила міська будівельна влада. Вони погодили лише внутрішній план. Попри заборону, будівництво почалося, це принесло багато штрафів та санкцій власникам. Однак оскільки частина будівлі уже була готова Заржецький закохався у напівстворений проєкт і вирішив подати до суду за образу міста Кракова. Це спричинило велику дилему у владі, адже фасад вони не могли дозволити, але і подібні скандали псували репутацію новоствореної країни. Тому владі Кракова довелося піти на поступки, однак фасад все ж довелося дещо змінити.
У жовтні 1919 року було урочисто відкрито театр “Багатела”. Інтер’єр і планування театру було дещо незвичним, від того спершу незручним для глядачів. Вздовж однієї вулиці розташовувався основний зал, а вздовж іншої – зали очікування, кабінети та гардеробні. Новостворений зал міг вмістити близько 7 сотень глядачів. Інтер’єр залу був зроблений в стилі модерн, стіни позолочені та посріблені. Орнамент не був мінімалістичний, повсюди висіли гірлянди і оздоби, світильники з шовковими абажурами. Всі двері та вікна будівлі були прикрашені вітражами.
У 1926 році в театру почалися фінансові проблеми, тому було прийнято рішення перекваліфікувати його в кінотеатр, інтер’єр власники вирішили не змінювати кардинально.
Проте це довелося зробити через 2 роки, через збіг обставин. В квітні 1928 року театр огорнула пожежа, яка знищила велику частину фасаду та інтер’єру. Власники вирішили не реконструювати попередній вигляд, лишили лише стіни і зробили його більш мінімалістичним. Також прибрали всі орнаменти, інтер’єр отримав однорідний колір, чи не єдиним декоративним елементом залишалася театральна маска, яка висіла на передній стіні.
Через 10 років театр знову піддався реконструкції, стіни театру вкрив насичений червоний колір, зал обладнали вишуканими шкіряними кріслами. Кінотеатр отримав назву “Скала – найелегантніший кінотеатр у Кракові”.
Післявоєнний час та сучасність
Після Другої світової війни кінотеатр знову перетворився на театр, а у 1970-х роках пережив чергову реконструкцію інтер’єру. Сцену збільшили, модернізували, бічні ложі прибрали зовсім. А до стелі підвісили акустичні екрани. У 1973 році його назвали на честь Тадеуша Бой-Желенського – письменника, перекладача та театрального критика.
На початку ХХ століття внутрішні приміщення театру пережили черговий ремонт, оздоблювальні матеріали змінили, модернізували глядацьку залу та пристосували приміщення для людей з інвалідністю.
На 90-річний ювілей театру було підраховано, що він має один з найвищих показників відвідуваності театрів у Польщі – понад 95 відсотків.
Сезон 2012-2017 років став одним із найуспішніших в історії театру “Багатела”. За весь період сезону театр відвідали майже 150 тисяч глядачів. Було зіграно 560 вистав, а також здійснено 40 гастролей по усій Польщі.
У 2020-х роках театр спеціалізується на комедійних спектаклях для дорослих та виставах для дітей. Користується неймовірною популярністю як серед місцевих жителів, так і гостей міста завдяки своїй неповторній атмосфері та легкому флеру гумору.
