У 1920-ті роки в Америці жили на хвилі емоцій – джаз, нічні клуби та нові кумири. Серед них особливо виділялася золотоволоса сенсація Бродвею – Гілда Грей (Gilda Gray), яка фактично підірвала сцену своїм провокативним танком “шиммі”. Спочатку цей танець сколихнув танцполи Нью-Йорка, Чикаго та Лос-Анджелеса, згодом перебрався до Голлівуду та навіть “засвітився” у світських сценах “Великого Гетсбі” Френсіса Фіцджеральда, пише krakow-trend.eu. “Шиммі” став не лише модою, а стилем життя, який продавав квитки та створював зірок. Але майже ніхто не знав, що таємнича акторка Гілда Грей – звичайна дівчина з польського Кракова.
Таємниця Маріанни Міхальської
Ім’я Гілди Грей у 1920-х роках знала вся Америка – її порівнювали з легендарною Полою Негрі (Pola Negri), а преса розкручувала як нову зірку епохи джазу. Але за цим образом ховалася зовсім інша історія, яку довго не поспішали розповідати. Справжнє ім’я акторки – Маріанна Міхальська (Marianna Michalska), яка народилася у жовтні 1901 року у Кракові. І старт був дуже далеким від будь-якої “американської мрії”, дитинство дівчинка провела у притулку для бідних.
Ніхто так і не міг сказати, чому дитина опинилася там. Одні розповідали, що батьки загинули в аварії чи під час вуличних заворушень. Інші стверджували, ніби мати віддала доньку до закладу, бо вкрай зубожіла. Фактів бракувало, а версій набиралося забагато. Але саме з цього хаосу й сформувалася історія дівчини, яка згодом стала однією з найвідоміших акторок Америки.
Як Маріанна стала Гілдою Грей?
Перелам у житті Гілди почався не зі сцени, а з випадкової зустрічі. Маріанна Міхальська отримала цікаву творчу пропозицію від “скаута талантів” Френка Весфала (Frank Westphal), який шукав нові обличчя для американських сцен. Він забрав дівчину до Нью-Йорка, де та потоваришувала з дружиною Френка – відомою співачкою Софією Такер (Sophie Tucker). Саме Софія порадила новій подрузі відмовитися від власного імені та взяти новий сценічний псевдонім – “Гілда Грей”. За поширеною версією, ім’я “Gilda” пов’язували з англійським словом “gold” (золото), яке нагадувало волосся дівчини. Це був вхід у шоубізнес під новою ідентичністю, де походження вже не мало значення.
Гілда Грей та перші ролі у кіно
У 1919 році Гілда закохалася у впливового менеджера Гіла Боага (Gil Boag) та перебралася з ним до Каліфорнії. Там побачила життя Голлівуду зсередини, познайомилася з багатьма режисерами та продюсерами, зокрема з Лоуренсом К. Віндомом (Lawrence K. Windom). Він і запропонував Гілді другорядну роль у комедії “Дівчина з джазовим серцем”, з якою полька непогано впоралася. Цей досвід не зробив її зіркою одразу. Справжній прорив Грей відбувся не в кіно, а на сцені Бродвею, коли вона потрапила до ревю “Ziegfeld Follies”. Саме там її танець створив легенду, яку активно рекламували численні афіші.
“Шиммі”, який зробив Грей зіркою
Перші постановки “Ziegfeld Follies” почали виходити ще у 1907 році у театрі на даху “Jardin de Paris” і швидко стали частиною бродвейської культури. Але справжній вибух припав на 1922 рік, коли на цій сцені Гілда Грей продемонструвала публіці “шиммі”. Це був момент, після якого її ім’я почали асоціювати не лише з ревю, а з новим танцювальним стилем епохи.
Саме Гілді приписували створення “шиммі” – танцю, який став одним із символів 1920-х років. Вона пояснювала, що придумала його ще тоді, коли працювала танцівницею у кабаре: танець народився з імпровізації. Суть була у різких, ритмічних рухах плечима й стегнами, ніби танцюрист “струшує” з себе сорочку – звідси й назва від натяку на “shirt”. На сцені це виглядало зухвало й ново для свого часу, тому публіка реагувала миттєво: не так на номер, як на щось заборонене, що раптом стало модним.
Гілда Грей: чоловіки та стосунки
Гілда мала репутацію жінки, яка легко захоплювала увагу чоловіків, але не могла зберегти сімейні стосунки. Можливо, далося взнаки дитинство, де вона не бачила прикладу власної родини. Шлюб з Боагом протримався менш як 4 роки, оскільки той прагнув контролювати її кар’єру та керувати справами. Конфлікт інтересів став критичним, і Гілда подала на розлучення.
Однак особисті проблеми не зупинили її кар’єрний рух – навпаки, у цей період дівчина активно працювала та фільмувалася у стрічках:
- “Алома південних морів” (Aloma z mórz południowych);
- “Великий Зігфельд” (Wielki Ziegfeld);
- “Роуз-Марі” (Rose-Marie);
- “Доброчесна вампірка” (Cnotliwa wampirzyca);
- “Законна крадіжка” (Legalna kradzież).
У Голлівуді особисте життя Гілди постійно ставало темою обговорень. Найбільше чуток викликали її заручини зі співаком Артом Джарреттом (Art Jarrett), які вона несподівано розірвала. А причиною стало те, що юридичне оформлення шлюбу не вкладалося у потрібні межі після церемонії. Тому весілля не відбулося.
Як Гілда стала зіркою?
Після цього Гілда повністю зосередилася на кінокар’єрі. З 1927 року вона активно фільмувалася у кінострічках:
- “Диявольський танцюрист” (Tancerz Diabła);
- “Кабаре” (Kabaret).
Популярність Грей у цих проєктах трималася не лише на акторській грі, а й на тому, що принесло їй славу з самого початку – відомому танці “шиммі”. Саме він залишався головною “візитівкою” акторки та магнітом для глядачів, які квапилися до кінотеатрів, щоб побачити відомий танець на екрані.
Коли успіх змінився паузою
Аж раптом вдарила фінансова криза 1929 року, і всі студії різко скоротили бюджети. Гілда Грей за кілька місяців втратила більшість пропозицій, які до того здавалися стабільними. Кіноіндустрія почала економити на всьому, навіть зірки кіно не мали роботи. Кар’єра Грей загальмувала, тож акторка мусила повернутися туди, де колись вже виступала – на сцену водевілів у Клівленді. Бо там ще зберігався попит на шоу. Незабаром Гілді пощастило – вона отримала роль Мейбл Грінфілд у фільмі “Пікаділлі”.
Однак всі випробування не минулися без наслідків. У 1931 році Гілда пережила серцевий напад, після чого життя почало нагадувати гойдалку від спроб відновитися до намагання повернути контроль над особистими рішеннями. У 1933 році Гілда погодилася стати дружиною венесуельського дипломата Гектора Брісеньйо де Саа (Héctor Briceño de Saa). Це вже був інший вибір – не кар’єрні амбіції, а спроба забезпечити собі спокійне та стабільне життя.
Ім’я, яке стало допомогою
Але й цей шлюб Гілди Грей теж не витримав випробування часом, їхні стосунки протрималися лише 2 роки. У 1938-му акторка взяла розлучення. Однак повернутися в кіно їй вже не пощастило. Коли у 1939 році почалася Друга світова війна, Гілді довелося взятися за збирання коштів для Польщі, яка опинилася у центрі війни. Тоді вона неодноразово користалася своїм зірковим ім’ям, щоб розв’язати проблемні задачі, і це дійсно відчиняло перед нею чимало дверей.
Кінець історії зірки Бродвею
Благодійністю колишня кінозірка опікувалася аж до 1953 року. Під час Холодної війни вона організувала та профінансувала переїзд шістьох поляків до США та оплату їхнього навчання в еміграції. Це була не разова акція, а продовження зв’язку з батьківщиною, якій вона не зрадила навіть після голлівудської слави.
Фінал життя відомої акторки був несподіваним. У грудні 1959 року стався другий серцевий напад, який ускладнився харчовим отруєнням. І виснажений організм не витримав. Гілду Грей поховали на католицькому кладовищі Святого Хреста у Калвер-Сіті. Але у світі талановиту танцюристку та акторку, авторку легендарного танцю “шиммі” не забули. У 1960 році її ім’я увійшло до історії Голлівуду разом зі знаковою зіркою на “Алеї слави”.
