Краків – місто, де театральний пульс б’ється у кожному кварталі. Там у великих залах грають класику, а за кілька вулиць від них, у підвалах чи колишніх фабриках, народжуються безкомпромісні експерименти. Це місто вміє тримати баланс між шануванням традицій і жагою до нового. Кожна сцена – окремий світ, серед них є й такі, що не просто показують вистави, а ламають усталені стереотипи. Одна з них ховається на вулицях Казімєжа, і, потрапивши туди, чимало відвідувачів виходять вже іншими людьми. Це краківський театр Barakah, пише krakow-trend.eu.
Майданчик для експериментів і соціального діалогу
Заклад називають культурним порталом, що затягує у вир музики, літератури, перформансу та драматургії. Розташувався театр у стінах колишньої єврейської молитовної зали, і ця архітектурна пам’ять дивним чином перегукується з кожною виступом акторів. Там класика набуває химерних форм, а сучасні тексти вистрілюють неочікуваними сенсами. Вистави не просто дивляться – ними живуть, і ще довго після фінальної сцени цікаві ідеї обговорюють глядачі.
Театр Barakah у Кракові народився у 2004 році з амбітної мрії двох митців – випускника Краківської академії драматичного мистецтва Міхала Новицького та випускниці Вроцлавської академії, акторки, сценографки та художниці по костюмах Моніки Куфель. Вони прагнули створити місце, де мистецтво не знатиме меж, і за два десятиліття зуміли поставити майже 70 вистав, серед яких понад 40 стали світовими прем’єрами.
Щороку у Barakah народжується щонайменше три нові роботи, у створенні яких беруть участь режисери, актори, композитори та сценографи з усієї Польщі. У розмові з журналістами видання “Dziennik Polski” Моніка Куфель пояснювала, що від самого початку Театр Barakah замислювався як простір, де форма завжди підпорядковується змісту. Його творці не хотіли уникати складних тем, адже театр, який ігнорує правду, втрачає сенс свого існування.
Серце сміливого мистецтва у Кракові
Barakah швидко став впізнаваним голосом сучасного польського театру, де говорять і про гостросоціальні теми, і про найтонші людські хвилювання. Назва “Barakah” перекладається з арабської та івритської мов як “благословення”, “сутність життя”, “дар Божий”, що ідеально відображає сутність театру. Назва створює образ світлий і позитивний – саме те, що заклад дарує своїм глядачам. У Barakah народжуються постановки, які не лише гідно представляють Краків на польських та міжнародних фестивалях, а й здобувають престижні нагороди. Серед них – премія Леона Шиллера, яка вважається найвищою відзнакою у польському театрі. Але Barakah — це не лише амбасадор польського мистецтва за кордоном. Він також презентує краківській публіці європейські вистави, вплітаючи у своє мистецьке полотно світові історії та голоси.
Це приватний репертуарний театр, який не один десяток років вибивається з переліку звичних культурних просторів. Фінансується переважно за кошт грантових конкурсів та статутної діяльності. Там сміливо створюють оригінальні постановки у дусі сучасного театру, і яких без вагань коментують і викликають на діалог реальність навколо глядачів. У репертуарі – культові літературні твори “Діти зі станції Зоопарк” (Dzieci z dworca Zoo), “Інші люди” (Inni ludzie), “Мати Жанна від янголів” (Matka Joanna od Aniołów), “Собаки дрібних порід” “Psy ras małych”. Люблять і сценічні адаптації відомих фільмів, серед яких “Твін Пікс: Я постукаю в червоні двері” (Twin Peaks: Zapukam do czerwonych drzwi), “Страда” (Strada) і “Розбиваючи хвилі” (Przełamując fale). Найцікавішими глядачі називають постановки “Аморія” (Amoria), “Ідіоти. Шпа!” (Idioci. Spa!), “Персона К2” (Persona K2) та “Реквієм за мріями” (Requiem dla snu).
Нестандартні рішення нестандартного театру
Репертуар Barakah не обмежується лише класикою. Там можна побачити креативні постановки “По той бік нуля, або Як я полюбила бомбу” (Po drugiej stronie zera, czyli jak pokochałam bombę), “Розмарі” (Rozmaryn), “Мрійники” (Marzyciele), “Дженнер: Становлення собою: Світ за версією Кардаш’ян” (Jenner: Stawanie się sobą: Świat według Kardashianów), “Дезертири: ЛСД-терапія” (Dezerterzy: Terapia LSD). Перша така вистава “Шафа” (Szafa) викликала чималий резонанс у Європі, а Моніка Куфель отримала нагороду за акторську майстерність на Міжнародному фестивалі акторів Європи у Македонії. Серед хітів театру – одна з найвідоміших п’єс XXI століття “Шиць” (Szajce), яка відкрила Ханоха Левіна польському глядачеві, та “Однорукий чоловік зі Спокана” (Jednoręki ze Spokane), що познайомила краків’ян та гостей міста з творчістю Мартіна Макдони задовго до його голлівудського тріумфу.
Неординарні вистави Barakah – це сучасний, модерністський театр, який поєднує танець, перформанс, живу музику, відеоарт і, звичайно, акторську гру, яка руйнує умовні стіни та активно залучає до процесу глядачів. Сміливість творчої команди театру проявляється й у таких проєктах, як “Noce Waniliowych Miszy” (Ванільні мишачі ночі) – найвідоміше театральне кабаре Кракова, яке вже давно стало легендою міста.
Між мистецтвом і соціальним викликом
Театр Barakah – фактично єдиний театр у Польщі, який не тільки створює вистави, а й проводить масштабні соціальні кампанії. Колектив закладу підтримує найвразливішу групу мешканців Кракова, допомагаючи їм усіма можливими способами. Особливу увагу творці Barakah приділяють співпраці зі спільнотою ЛГБТ, що вилилося у створення єдиного у Польщі “Drag Queen Revue” – яскравого, провокативного та незабутнього шоу, яке тримало глядача у напрузі кілька сезонів. Потім на зміну прийшло “New Revue” – інший формат, де сміливо підіймали гострі теми та кидали виклик стереотипам. Крім того, театр реалізував масштабний соціально-мистецький проєкт “УВАГА! ЛГБТ-зона”, який тривав протягом 2021–2022 років. У його межах сформувалася кампанія “Я є!”, спрямована на підвищення видимості та підтримку ЛГБТ-спільноти.
Barakah у Кракові залишається ще й майданчиком для освіти та інтеграції. Щороку там проходять популярні майстер-класи з театрального мистецтва, хореографії та музики, які збирають людей із різним життєвим досвідом та сприяють їхній творчій реалізації. Проте за свою сміливу позицію акторському колективу довелося сплатити високу ціну: у 2021 році через соціальні проєкти “УВАГА! ЛГБТ-зона” та “New Revue: Повернися” Barakah позбавили державного фінансування від Міністерства культури та національної спадщини. Така немилість тривала аж до кінця каденції тодішнього уряду. Для незалежного театру це стало серйозним ударом, що значно обмежило можливості для нових творчих ініціатив.
Коли мистецтво стає голосом громади
Крім показів неординарних театральних вистав, Barakah активно долучається до різноманітних мистецьких заходів, а щороку їх відбувається понад 200. Така позиція робить театр унікальним майданчиком творчого мистецтва не лише у Кракові, а й у всій Польщі. Там постійно відбуваються джем-сейшени, літературні вечірки, виставки живопису, графіки та світлин, а також збирають різноманітну публіку кінопокази. Barakah – один із найпопулярніших концертних клубів міста, де лунають виступи як відомих польських гуртів, так і музикантів з Австрії, Білорусі, Хорватії, Чехії, Франції, Ісландії, Ізраїлю, Канади та багатьох інших країн Європи.
Чимало заходів приймає театральне арткафе Barakah – атмосферний артпростір, який був визнаний одним із найкращих у Кракові та отримав сертифікат “Найкраще місце” за підсумками опитування десятків тисяч поляків. Один із засновників театру Міхал Новіцький в інтерв’ю “Gazeta Wyborcza Kraków” наголошував, що кожна постановка Barakah сприймається колективом як запрошення до спільної подорожі. Для нього особисто глядач у цьому театрі завжди був не тільки відвідувачем, а й повноправним співтворцем того, що відбувалося на сцені.
Сцена, яка говорить мовою свободи
Такі театри, як Barakah, відіграють ключову роль у культурному житті Кракова, роблячи місто не лише центром традиційного мистецтва, а й майданчиком для сміливих експериментів та соціального діалогу. Barakah відкриває простір для голосів, які часто залишаються поза увагою суспільства, і пропонують глядачам не просто виставу, а цінний досвід, який змінює світогляд. Саме завдяки Barakah та іншим незалежним театрам Краків зберігає свій статус інтелектуальної столиці, де історія та сучасність зустрічаються, а мистецтво стає рушієм змін і натхненням для талановитої молоді.
