Шоу в тавернах та бурлеск на івриті: як змінився єврейський театр у Кракові

Провінція Галичина Австро-Угорської імперії була одним з найбільш густонаселених єврейських регіонів в усій Європі. У таких містах, як Лемберг, Чернівці, Броди, Тарнополь, Перемишль і Краків, наприкінці ХІХ століття частка єврейського населення коливалася від 30% до 75%. Хоч єврейська спільнота і намагалася асимілюватися в польській культурі, вона до сьогодні не полишає своїх традицій і створює власні осередки театрального життя. Про театральну традицію євреїв у Кракові від минулого до сьогодення — у матеріалі далі на krakow-trend.eu.

Інтерес єврейської спільноти до театру ХІХ-ХХ століття 

Не дивно, що з 1870-х років в Кракові багато митців мали саме єврейське походження, вони часто були з бідних і ортодоксальних сімей. Ці актори, співаки та музиканти представляли нову генерацію: були кмітливими, нахабними та самовпевненими. Вони мали артистичну міміку й гарний голос, поставлений під час співу в єврейських синагогах у підлітковому віці. Сценами для єврейських акторів-аматорів слугували внутрішні дворики, таверни, відкриті винні сади, кафе, імпровізовані театри в пожежних частинах та місцеві клуби.

Є свідчення, що серед євреїв було багато поціновувачів культурних заходів. Євреї відвідували польські концерти, оперу, балет і театральні вистави протягом всього ХІХ століття. А в другій половині століття їхня зацікавленість навіть зростала. Коли після 1883 року царська влада ускладнила постановку театру на їдиші, краківські театрали залучили частину великої єврейської аудиторії до польських постановок. 

Тим часом в Кракові у 1900 році проживало уже 25 670 євреїв.Тому на початку ХХ століття деякі драматурги почали створювати оригінальні польські п’єси, орієнтовані на єврейську аудиторію. Серед них Габріела Запольська, Стефанія Піотровська, Малка Шварценкопф, Йойне Фірулкес, Марк Арнштейн.

Два найвідоміші єврейські театри

Найвідоміший єврейський театр ХХ століття відкрився у 1917 році в кам’яниці на вулиці Боченській, його керівником став Якоб Мойжеш. Вистави проходили винятково мовою їдиш. Репертуар включав переважно банальні мелодрами з передбачуваним та наївним сюжетом, який мав еротичний флер та поєднував трагедію з бурлеском. Це спричинило неоднозначне ставлення до театру, особливо з боку єврейської спільноти. Асимільовані євреї Кракова вважали роботу Мойжеша шкідливою для іміджу єврейської культури. 

У 1920 році директор театру виїхав з Кракова, до цього сцена кам’яниці прийняла ще кілька мандрівних труп. У 20-х роках ХХ століття режисери змінювалися з надзвичайною швидкістю, тому глядачі не могли звикнути і їхня кількість на виставах була неоднорідною. 

Згодом єврейський театр перейшов на фінансування з міської казни та створив власну акторську трупу, до якої входили відомі сценічні діячі Польщі. Діяльність театру припинилися на початку Другої світової війни 1939 році. У післявоєнний період його аналог був відкритий у Варшаві, який діє досі.

Інтерес Кракова до єврейської культури продовжує процвітати, і одним із його рушіїв є Краківський театр “Мідраш”. Театр, заснований у 2008 році єврейкою Танею Сегал, дає відвідувачам можливість зазирнути в єврейську традицію та познайомитися з виставами, заснованими на стародавніх єврейських писаннях. Вистави проходять польською мовою, але включають тексти на івриті, також є субтитри польською, англійською чи навіть французькою.

Протягом багатьох років театр співпрацював з численними інституціями, головним чином у єврейському кварталі Казімєж у Кракові, щоб залучити глядачів до творчого процесу.

Таня Сігал творчо змінила єврейське життя в історичному місті Кракові, поєднавши єврейське навчання та акторське мистецтво. Починала кар’єру актриси Московського єврейського музичного театру. У 2007 році була висвячена на рабина. У 2008 році вона розпочала свою роботу в Кракові, де побачила потенціал і потребу в організації сучасної єврейської культурної спільноти. У 2009 році стала співзасновницею прогресивної спільноти Beit Krakow, де є духовним лідером.

Comments

.,.,.,.