Слава Кракова як культурного центру вже давно шириться Європою. Крім проведення численних театральних і мистецьких фестивалів, місто відоме як батьківщина багатьох популярних акторів та співаків. Одне з перших місць у переліку талантів посідає легендарний оперний співак і актор Маріуш Квечень, який виконував провідні ролі на сценах найбільших оперних театрів Європи та Америки. Критики й преса називали його найкращим Дон Жуаном сучасності, і не дивно. Адже кожен вихід на сцену пана Маріуша – це синтез талановитої акторської гри і унікального голосу, пише сайт krakow-trend.eu.
Швидкий старт і гучний успіх на сцені
Маріуш Квечень народився у листопаді 1972 року у Кракові, про його дитинство інформації немає, але відомо, що освіту здобув у Музичній академії Варшави. Вперше вийшов на сцену у Краківській опері у 1993 році, де виконав партію Енея в опері Перселла “Дідона та Еней”. Потім була у 1995 році головна роль в “Одруженні Фігаро” у Муніципальному театрі Люксембурга і Великому театрі Познані. Ще через рік дебютував з партією Станіслава в опері Станіслава Монюшка “Чесне слово” і роллю Папагено у “Чарівній флейті”.
Талановитого юнака запросили взяти участь у програмі розвитку молодих артистів Ліндеманна. Це відкрило шлях до стажування у Метрополітен-опері, де він вийшов на сцену з партією Кулігіна в опері Яначека “Катя Кабанова”. Перед Маріушем відкрилася дорога на сцени великих театрів Америки та Європи. І про “пощастило” не йдеться, молодий співак виділявся не лише талантом, а й неабиякою працелюбністю. А ще – гострою музичністю, захопливою сценічною майстерністю.
Театри та ролі
Деякі театральні критики жартують, що до 18 століття опера обходилася без баритонів, вистачало баса, тенора та сопрано. Але завдяки здебільшого Моцарту з його Доном Жуаном та Фігаро баритони затвердилися в опері. Дотепні журналісти відзначали, що у цих ролях драматурги виставляють як інтриганів, негідників та похмурих лиходіїв, так і шляхетних батьків та вірних друзів головного героя. Тому образи акторам доводиться приміряти нерідко й зовсім протилежні. Втім, Маріуш Квечень зривав шалені оплески в усіх ролях, газети писали, що коли він співав, у залі бракувало кисню від виру емоцій.
З 2003 до 2007 року пана Маріуша зустрічали на сцені Метрополітен-опери в ролях Марчелло з “Богеми” Пуччіні, Сільвіо з “Паяців”, графа Альмавіви з “Одруження Фігаро”, доктора Малатеста з “Дон Паскуале”, Енріко з “Лючії ді Ламмермур”. У Ковент-Гардені він запам’ятався як Родріго з “Дона Карлоса”, Жермон з “Травіати”, Марчелло з “Богеми”, Євгеній Онєгін з однойменної опери Чайковського. Потім були різні ролі у Паризькій опері, Великому театрі Польської національної опери, Ліричній опері у Чикаго, Королівському театрі у Мадриді, Баварській державній опері, Краківській опері та Познанському оперному театрі. У Паризькій опері Маріуш виходив на сцену у “Королі Роджері” Шимановського та у “Напої кохання” Доніцетті. Був і успіх у популярному Ла Скала, а також Музичному театрі Фьорентіно, Арені ді Верона та Великому театрі Женеви. Віденці вітали оперного співака шаленими оплесками після “Дон Жуана” та “Пуритани” Белліні, в останній виставі Квечень вийшов у ролі Рікардо.
Улюблені та найкращі ролі
У кожного актора є свої улюблені ролі, які вдаються найбільше. У Маріуша Квеченя такими є Євгеній Онєгін і Дон Жуан, які високо оцінили театральні критики і глядачі у різних країнах. Недарма його називають найкращим Дон Жуаном сучасності: виграшний вік, гарний голос з оксамитовими нотами і приваблива зовнішність. Американські критики погоджувалися, що польський баритон настільки майстерно модулює голосом, що передає найтонші відтінки емоцій. А разом з тим – змушує глядача зрозуміти, чому ж Дона Жуана так обожнювали жінки. Газети США писали, що ім’я цього співака складно вимовляти, але дуже легко ним захоплюватися.
Сам актор успіх свого Дона Жуана пояснював журналістам газети “Празький телеграф” у 2013 році тим, що намагався зобразити героя таким, яким його бачив Моцарт. На думку пана Маріуша, геніальний Моцарт намагався зобразити чоловіка з емоціями свіжими і навіть незрілими, віком не більше 25 років. І додав, що кожен режисер у цій постановці намагається показати щось нове, небачене досі. Але сам Квечень належить до консерваторів, йому подобається співати те, що написане, а не вигадане.
Нова постановка “Дон Жуана” у Баварській опері
Про цю виставу багато писали газети у грудні 2009 року, називаючи експериментом з режисерським театром. Ініціатором став інтендант опери Ніколаус Бахлер, який запросив на постановку колегу з віденського Бургтеатру, де сам працював раніше – успішного драматичного режисера Штефана Кімміха. А на роль головного героя – звісно, найкращого Дона Жуана сучасності Маріуша Квеченя.
Попри свою нелюбов до експериментів популярний баритон не відмовився. Можливо, вирішив випробувати власні сили у незвичайному експерименті. Газети писали, що в цій виставі Дон Жуан немов навмисне був позбавлений індивідуальних рис, змушений був постійно з кимось боротися і долати невидимі іншим перепони: соціальні, релігійні, моральні. Він перебував поза звичними більшості суспільства межами моралі та релігійних помилок. Тому сцени брутальних пригод Дона Жуана, вигадані Кімміхом, складалися у незвичний візерунок сюжету, за яким жадібно спостерігали глядачі.
Євгеній Онєгін та інші ролі
Цю оперу ставлять всі європейські театри, роль Онєгіна виконували різні баритони. Але лише Маріуш Квечень співав її так, що стоячи аплодували величезні зали, зокрема Великого театру та Метрополітен-опери. Він по-своєму бачив образ цього великосвітського гуляки й зумів тонко передати всі емоції: роздуми, хвилювання, каяття, які намагався показати автор твору.
Сам співак неодноразово зізнавався журналістам, що любить ролі, де треба багато грати, а не тільки співати. Характерно, що пану Маріушу однаково вдаються як трагічні, так і комічні ролі. Критики відзначали: у “Дон Паскуалі” та “Лючії ді Ламмермур” сильно відчувалися енергія та сила стильного бельканто Квеченя, а в каватині Фігаро – океан шарму актора. У сезоні 2016-2017 років Маріуш знову виходив на сцену в ролях: Дон Жуана у Метрополітен-опері та Гран-Театрі дель Лісеу, Альфонса XI з “Фаворитки” та Альмавіви з “Одруження Фігаро” у Баварській опері, Євгенія Онєгіна – у Метрополітен-опері, Ліричній опері Чикаго, Польській національній опері, Малатеста – у Краківській опері.
За кулісами: смаки та вподобання
Але за легендарною постаттю та великим талантом не всі вбачають живу людину. Цей момент змогли ухопити журналісти газети “Празький телеграф” у 2013 році, коли відомий баритон гастролював країною. Маріуш охоче розповів, що улюбленими композиторами вважає Шумана, Шуберта, Брамса, особливо подобається Карлович, бо у нього дуже легка музика. А до смаку співакові прості варіації. До опер Верді планував братися у 2020 роках, коли дійде до оптимального для ролей віку. Щодо ритуалів перед концертами, то головний для нього – не розмовляти хоча б добу до вистави і добре виспатися. Бо інакше відмінно не зіграти.
Алкоголь намагається вживати дуже рідко, за день до вистави – взагалі табу, бо навіть бокал вина сильно сушить голос. Відому легенду, ніби сирі яйця корисні для голосу, не підтримує, і продукт не вживає. Взагалі, на думку Маріуша, все життя співака – це підготовка до співу, постійні жертви в ім’я сцени. Але це має бути в радість, інакше не варто чекати на успіх. Виявилося, що Маріуш Квечень обожнює подорожі, особливо до вподоби Південна Африка та Південна Америка. Там намагається побувати хоча б двічі на рік. Любить електронну музику: електро джаз та хаус, намагається виділити час на це захоплення. А ще дуже любить фотографувати, єдине, за чим шкодує, – складно відшукати оригінальні кадри у містах, де вже неодноразово був.
Нагороди та визнання
Маріуша Квеченя називають одним із провідних баритонів світу, в його творчій колекції чимало престижних нагород. Перша премія на Міжнародному конкурсі у Бреслау у 1994 році, призи Віденської та Гамбурзької державних опер на Міжнародному конкурсі співаків імені Ганса Габора у 1996 році, відзнака за найкраще виконання твору Моцарта та приз глядацьких симпатій на Міжнародному конкурсі співаків імені Франсіско Віньяса у Барселоні у 1998 році.
А ще популярний баритон із Кракова залишив у спадок творчі альбоми, свій перший сольний випустив у 2012 році під назвою “Слов’янські герої”. За нього отримав премію “Фредерік” як за дебют року у класичній музиці. Сам актор зізнався журналістам, що не любить записувати альбоми, бо є прихильником живого театру. Але визнає, що це варто робити, щоб якомога більше людей могли ознайомитися з класикою у гарному виконанні оперних співаків. І не тільки у рідній Польщі, а й в усьому світі. Відшукати фрагменти сцен з участю Маріуша Квеченя також можна в інтернеті.
