Про жанр співаної поезії написано чимало досліджень, його продовжують обирати й сучасні молоді музиканти різних країн. Колись співана поезія була популярна лише на Близькому Сході, потім перейшли до Європи здебільшого вірші чи балади, покладені на легку музику. У Польщі це був один із найпопулярніших жанрів післявоєнної музики, яким захоплювалися прихильники кабаре. Найвідомішими на той час стали виконавці Єва Демарчик, Марек Грехута та Чеслав Немен, музикознавці відзначають, що цей жанр відіграв важливу роль у польській контркультурі й продовжує захоплювати слухачів у XXI столітті, пише krakow-trend.eu. Прикладом тому – краківський гурт “Ukoja”, який виконує авторську музику “art folk/poezja folkowa”.
Чарівні пісні “Ukoja”
Цей гурт заснувала співачка та акторка краківського кабаре Лох Камелот (Loch Camelot), дослідниця народної культури Кароліна Патла. Коли група вперше вийшла на сцену, то одразу зачарувала сотні слухачів. Критики відзначали, що у виконанні “Ukoja” відчувався балканський вогонь із нотками суто слов’янської меланхолії, при цьому пісні вражали жвавістю та народною простотою. З імпровізованою музикою та чудовою поліфонією тексти колективу зірвали бурхливі оплески та викликали щирі емоції слухачів.
Назву гурту дала пані Кароліна Патла, з польської “Ukoja” перекладається як “заспокійливий”. На її думку, така назва символізує полегшення – одне з найкращих почуттів, яким Бог наділив людину. А ще “Ukoja” перегукується з назвою казкового птаха Коял, котрому для життя необхідні самотність, гори й воля. Ці складники обрали для себе головними й учасники гурту. Музику та вірші створює Кароліна Патла, співачка Вікторія Дармонь ще взяла виконання на флейті, вокалістка Моніка Мазур – на скрипці, її підтримує другий скрипаль Давид Чернік. Шимон Бобровський грає на трубі, Матеуш Гургул – на акордеоні, у Каспера Васа – гітара та контрабас, в Адама Степньовського – перкусія (ударні музичні інструменти, які не входять до складу класичної установки).
Різновиди “folk art”
Польський “art folk” або народне мистецтво налічує чимало різних форм, зберігаючи при цьому унікальні національні риси. Найпопулярнішими вважаються техніки вирізання з паперу – витинанки (Wycinanki) та польські візерунки “art folk” у кераміці. Ці види мистецтва не лише зберегли традиційні методи та мотиви, а й створили нові стилі, що зробило їх відомими в усьому світі. Не залишилися осторонь і художники, сучасні майстри пропонують польський “folk art” у живописі, їхні картини відрізняються яскравими, соковитими кольорами та характерними сюжетами на народні мотиви. Завдяки різноманітним технологіям витвори можна легко удосконалювати, чимало сайтів пропонують оригінальні візерунки не лише на тканинах чи інших матеріалах, а й у форматі польського “folk art” тату. Такий підхід не лише допомагає полякам відкрити таємниці свого коріння, дізнатися більше про розвиток народного мистецтва з давніх-давен, а й продемонструвати його особливості для світової спільноти.
Роль “art folk” у музичній історії Польщі
Дослідники Єва Мазерська (Ewa Mazierska) та Ксаверій Станчик (Xawery Stańczyk) зазначали, що співана поезія стала значною частиною тенденції польської культури. Жанром музики “art folk” почали масово захоплюватися після Другої світової війни, навіть стали модними амбітні розваги (ambitna rozrywka), які намагалися протиставити традиційній радянській культурі, котру настирно нав’язували мешканцям ПНР.
Переважна більшість поляків вважає, ніби співана поезія була популярною лише у 1960-х роках, але це не так. Жанр продовжував впливати на вітчизняну культуру й після падіння комуністичного режиму. У Кракові прихильники гуртувалися здебільшого у “Пивниці під Баранами” (Piwnica pod Baranami), яку і у 2020-х роках називають головним краківським кабаре. Пізніше популярні на той час пісні почали виконувати барди відомої організації “Солідарність”, зокрема Качмарський і П’єтшик. У 1981 році активісти руху навіть організували Перший огляд справжньої композиції під назвою “Заборонені пісні”, де витвори жанрів польського “art folk” та “poezja folkowa” зіграли головну роль.
Подарунок для слухачів від “Ukoja”
У січні 2023 року гурт вирішив зробити приємний сюрприз своїм прихильникам – концерт народних колядок, зібраних у Кросно, Кракові та деяких містах України. Поштовхом до такого рішення стали щирі оплески, якими вітали слухачі у 2021 році пісню гурту під назвою “Клімат Карпат” (Karpackie Klimaty). Протягом подальших 2 років учасники колективу збирали найгарніші колядки з найближчих до себе земель.
Музиканти пояснили журналістам, що прагнули насамперед познайомити слухачів із чудовими зразками народного мистецтва. Для них проєкт “Народні колядки” став мандрівкою у минуле, до свого коріння та заповітів предків. Брали також колядки зі збірок відомих етнографів та дослідників народної культури. Засновниця гурту “Ukoja” Кароліна Патла підкреслила, що оброблені тексти дали можливість передати все те, що учасники групи вважають найважливішим у музиці.
Успіх нового проєкту
З відібраними колядками краківський гурт “Ukoja” вперше виступив у 2023 році на концерті у Кросно і мав шалений успіх. Захопливі мелодії, прості, зворушливі слова нікого не залишили байдужим. Дивовижним чином колядки Польщі та України гармонійно поєдналися у виконанні гурту в оригінальний музично-культурний колаж. Такий ефект забезпечило креативне оформлення, в якому переплелися риси польської народної з елементами балканської, клезмерської, горянської та імпровізованої музики. Після виступу “Ukoja” їхнім проєктом зацікавилися видатні музиканти етносцени.
Серце колективу Кароліна Патла
Про цю неймовірну жінку варто згадати окремо. Вона народилася й виросла у Кросні на Прикарпатті, з дитинства увібрала неповторну та чарівну музику цього краю. Неодноразово казала журналістам, що при написанні нових творів для гурту завжди живилася музикою з дитинства. У пошуках власної творчої манери постійно доводилося балансувати між народною культурою та музикою, сценічними піснями, співаною поезією та світовою музикою.
Вокалістка, диригентка, дослідниця народної культури, педагогиня – пані Кароліна є дуже багатогранною особистістю. Завжди підкреслювала, що вагому підтримку їй надавала творча робота у краківському кабаре “Лох Камелот”. Тут варто пояснити, що у Польщі кабаре – один із найпопулярніших жанрів. Тут немає дівчат, які витанцьовують канкан, це своєрідний синтез вистав і виступів гумористів. Щось на кшталт звичних для українців КВВ (Клубу веселих та винахідливих), тільки більше музичних номерів і без традиційних змагань найкращих. Головний акцент роблять на жарти, є зразки і витонченого, і “прямого” гумору.
Повертаючись до творчості Кароліни Патли, залишається додати, що її пісні високо оцінило журі міжнародних та національних фестивалів, зокрема Національного фестивалю художньої пісні у Рибнику та Національного фестивалю фольклорних гуртів і співаків у Казімєжі. Гурт “Ukoja” завжди радо приймають і на фестивалях, пов’язаних із народною музикою. Газетярі неодноразово писали, що пані Кароліна співає та пише тексти від душі, тому у кожній із пісень залишає частку своєї духовності. Для пані Кароліни та її гурту таке визнання є дорожчим за музичні нагороди фестивалів, і вони намагаються якомога частіше радувати прихильників “art folk” та “poezja folkowa” своїми виступами.
