Епоха 1960-х років подарувала світовій естраді чимало талановитих співаків та музикантів, є свої зірки тих часів і у Польщі. Гурт “Skaldowie” сформувався у Кракові у 1965 році, створені ним хіти й у XXI столітті із задоволенням слухають прихильники фолку та року. Ці музиканти неодноразово згадували, що успіхом завдячують талановитим текстам, які написали Войцех Млинарський, Агнешка Осецька, Йонаш Кофта. Але головна таємниця успіху полягає у тому, що два сміливих брати – Анджей і Яцек Зелінські – наважилися створити музичний колектив та написати чудову музику для цих текстів.
Не заради слави, а для розваг
Саме так пояснив рішення створити музичний гурт засновник “Skaldowie” Анджей Зелінський. На хвилі слави він неодноразово згадував, що тоді вчився у музичній академії, і вони з друзями збиралися лише спробувати щось нове та гарно розважитися. А вже потім повернутися до навчання. Однак нова справа захопила дуже стрімко, тож про академію юнаки швидко забули. Назву для гурту обрали влучну – “Скальди”, бо саме так багато років тому називали у північноєвропейських державах мандрівних поетів і співаків, якими друзі себе відчували.
З популярних жанрів уподобали фолк і рок, Анджей Зелінський став клавішником та лідером гурту, а його молодший брат Янек обрав трубу та електрифіковану скрипку. Ідею підтримали друзі: Зигмунд і Януш Качмарські стали гітаристами, Фелікс Наглицький – басистом, Єжи Фасинський – барабанником. Так сформувався склад гурту “Skaldowie”, який з тимчасового став постійним.
Удачі та падіння
Сповнені ентузіазму учасники гурту спробували штурмувати сцену, але з першого разу це не вдалося. Публіка погано прийняла їхні пісні, тож довелося взяти паузу та обміркувати варіанти подальшої роботи. Анджей дійшов висновку, що потрібна цікавіша музика, почав вивчати смаки музичної спільноти, попит ринку й незабаром переконався, що у Кракові віддають перевагу виконавцям року та фолку. Він зумів оригінально поєднати музичну віртуозність рок-звучання “Beatles” з високогірним фолком, і їхні акції відразу ж пішли вгору. Газетярі називали гурт “Юхами польського біг-біту”, засновниками музичної революції у Польщі, колектив охоче гастролював, забувши про всі попередні плани щодо навчання. Тому з музичної академії їх дуже швидко відрахували, однак згодом учасники колективу зазначали, що жодного разу не пошкодували про своє рішення.
Вперше вони дебютували з новими піснями восени 1965 року на конкурсі “II Краківська пісенна біржа” (II Krakowska Giełda Piosenki) й одразу ж отримали премію за пісню “Моя чарівниця” (Moja czarownica”). Наступного року на цьому ж фестивалі стали переможцями за пісню на слова Вєслава Димного та Лешека-Александра Мочульського. У 1966 році “Skaldowie” отримав високі нагороди на Опольському фестивалі, гурту зробили цінну пропозицію щодо першого радіозапису.
Миттєвий зліт по сходинках успіху
У 1967 році музиканти гурту випустили перший альбом під назвою “Skaldowie”, який дуже швидко розійшовся у продажах. Невдовзі після цього юнаки вирішили поповнити склад гурту “Skaldowie” новими учасниками, ними стали барабанник Ян Будзяшек, гітаристи Марек Ямрозі та Єжи Тарсинський і співак Конрад Ратинський.
Талановитих музикантів помітили й режисери, колективу запропонували взяти участь у фільмуванні стрічок “Mocne uderzenie”, “Hard Hit і Cierpkie głogi”, ”Sour Hawthorns”, “Sleigh Party”, які згодом стали дуже популярними. На хвилі слави у 1968 році гурт випустив другий альбом “Wszystko mi mówi że mnie ktoś pokochał”, платівки охоче купували навіть за кордоном. “Skaldowie” отримали запрошення на тур до СРСР, що фактично означало отримання високого статусу у світі музики. Там музиканти теж збирали стадіони, з кожним роком інтерес до пісень групи тільки зростав.
Гастролі Європою
У 1969 році гурт запросили зніматися у таких телепрограмах як “Listy śpiewające”, “Over Clouds and Mountains”. Про них почали знімати документальні стрічки, із найвідоміших – “Jak powstali Skaldowie?”. Наступний альбом під назвою “Cała jesteś w skowronkach” подарував слухачам найкращі хіти гурту “Skaldowie” – ”Kroliczek”, “Bunny”, ”Przesliczna wiolonczelistka”, “Medytacje wiejskiego listonosza”. Успіх був настільки гучним, що групу запросили з концертами до США та Канади, що було вкрай рідкісним явищем для музикантів країн соцтабору.
У січні 1970 року гурт “Skaldowie” записав свій перший концептуальний альбом “Od wschodu do zachodu słońca” з версією Арканджело Кореллі “Заметіль” на слова поета Юліана Тувіма. На початку 1970-х років гурт фактично купався у хвилях шаленої популярності, яку учасники отримали у країнах Східної Європи. Гастролювали в Англії, Німеччині, побували у Мюнхені, коли там проходила сумнозвісна XX літня олімпіада.
У променях слави
У 1972 році колектив випустив одразу 2 альбоми: “Wszystkim zakochanym” та “Krywań, Krywań”, останню збірку критики оцінили як спробу створити складніші, багато аранжовані твори, сформовані під впливом прогресивного року. У XXI столітті музикознавці визнали цей альбом найбільшим музичним успіхом “Skaldowie” та одним із найважливіших записів в історії польської рок-музики.
До 10-річного ювілею гурт підготував великий концерт, з яким багато гастролював Польщею. Паралельно формували й нові альбоми, які випустили у 1976 році: “Szanujmy wspomnienia” та “Stworzenia świata część druga”. Ще через 3 роки гурт підготував випуски “Rezerwat miłości” та “Droga ludzi” для московських Олімпійських ігор 1980 року. Ще записали пісні для альбому “Zostaw to młodszym”, але ця платівка так і не з’явилася у продажу, окремі пісні виходили вже у середині 1990-х років. “Skaldowie” попросили також написати музику для театральної постановки “Пісня пісень або чоловіча балада про кохання”, цей твір вважається вершиною всієї творчості колективу.
Розкол і відродження
Коли у Польщі було запроваджено воєнний стан, група перебувала на гастролях в Америці. Анджей Зелінський одразу вирішив залишитися в США, інші ж учасники повернулися додому. Але країну лихоманило, сценічне мистецтво втрачало вагу й популярність, тож незабаром легендарний колектив розпався. Однак у 1986 році гурт знову вирішив повернутися на сцену, вдруге об’єднав “Skaldowie” молодший брат засновника Яцек Зелінський.
Незабаром вийшов новий альбом “Nie domykajmy drzwi”, який мав непоганий попит серед прихильників фолку та року. Помітивши успіхи брата, з ним зв’язався Анджей Зелінський, який тоді жив у Нью-Йорку, і почав іноді виходити на сцену разом з Яцеком та його командою. Гурт проголосив своє повернення до прогресивного року й зібрав серії пісень з попередніх неоформлених записів. У 1990-х роках “Skaldowie” випустив альбоми “Po śniegu, po kolędzie”, “Moje Betlejem”, “Podróż magiczna”. Група знову зібрала коло прихильників та успішно гастролювала, у 2000 році чимало людей зібралося на святковий концерт, присвячений 35-річчю “Skaldowie”. Легендарний колектив вітали відомі зірки шоубізнесу, чим могли похвалитися далеко не всі музиканти.
На порозі нового століття
Гурт “Skaldowie” був одним із небагатьох на польській сцені, які протрималися десятки років на хвилі слави і не зникли на зломі епох. У 2004 році музиканти навіть здійснили тур у класичному складі, їх щиро вітали у багатьох містах Європи. У 2006 році вийшов ще один альбом польських скальдів “Harmonia swiata”. Навіть аварія, яка трапилася з учасниками “Skaldowie” у 2016 році, не знизила їхньої активності. Музиканти зізнавалися, що попри близьке знайомство зі смертю, вийшли з аварії майже неушкодженими й побачили у тому знак продовжувати творчу роботу.
Колектив, який складався з Яцека та Анджея Зєлінських, бас-гітариста Конрада Ратинського, барабанника Рафала Тархоліка, гітариста Єжи Тарсинського та клавішника Гжегожа Ґуркевича, ще підготував 17-й альбом під назвою “Taki blues”. Навіть на початку XXI століття “Skaldowie” продовжують іноді давати концерти, хоча й нечасто. Нових альбомів не пропонують, але для насиченої програми їм вистачає вже виданих пісень, більша частина яких стала хітами у різних країнах Європи.
