Понад століття тому в Кракові один за одним відчиняли свої двері кінотеатри. 14 листопада 1896 року у стінах Муніципального театру Кракова відбувся перший кінопоказ – саме ця подія і дала початок новому виду мистецтва в місті, а також спричинила появу нових закладів культури, яких з кожним роком ставало все більше, пише сайт krakow-trend.eu.
Так, 20 століття було періодом розквіту кінотеатрів, і не лише у Кракові, а й в інших європейських містах. Однією з перших таких локацій в місті був кінотеатр Uciecha, який проіснував практично століття, однак вже став частиною історії.
Що це за кінотеатр, чому він був легендарним у Кракові і як це місце відійшло у минуле – читайте у матеріалі нижче.
Кінотеатр, що був найбільшим в місті
В грудні 1912 року у Кракові запрацював третій за рахунком найстаріший кінотеатр – Uciecha, що відчинив свої двері невдовзі після першого “Цирку Едісона” і культового закладу Wanda. Більше того, це довгий час був найбільший кінозал в місті – аж до 1967 року, коли його перевершив за місткістю новостворений Kijów.
Так, у кінозалі могло одночасно розміститися 600 глядачів. Приміщення, в якому він діяв, розташувалося на вулиці Старовісльній, 16, що відрізнялося чудовим інтер’єром, виконаним у стилі модерн, а родзинку додавав вітраж з головою Медузи над головним входом (над ним працював талановитий живописець Генрик Узембло). Через невеликий вестибюль можна було потрапити у просторе фоє. Згодом, приблизно у 1960-1970-х роках, приміщення також прикрасили мальовничими розписами.
Розквіт кінотеатру
Завдяки своїм розмірам та чудовому дизайну приміщення, а також доступності квитків кінотеатр Uciecha був дуже популярним впродовж багатьох років. Після завершення Першої світової війни почався період розквіту кінотеатру, коли не лише збільшилася кількість сеансів та відвідувачів, а й з’явилося нове технічне обладнання.
Так, цей кінотеатр був не лише найбільшим та одним з найстаріших, а й одним з найбільш технологічно розвинених в місті. Наприклад, у грудні 1929 року Uciecha став першим краківським кінозалом, де почали використовувати звукову апаратуру та показувати глядачам стрічки зі звуком. На той час це був справжній прорив. Першим таким фільмом, що побачили краків’яни, стала стрічка американського режисера Алана Кросленда “Співак джазу”, що вийшла у 1927 році.
Поява звукових фільмів суттєво розширила афішу кінотеатру. У довоєнні роки це був один з найвідвідуваніших кінозалів в Кракові.
З початком Другої світової війни та окупацією міста деякий час кінотеатр не працював. Згодом відновив свою роботу, однак ненадовго – у 1950-х роках його було зруйновано. Відбудувати колишній кінозал з колишньою формою, плануванням та інтер’єром не вдалося. Оригінальний вітраж було втрачено назавжди.
Подальша історія кінотеатру
Згодом кінотеатр знову запрацював. У повоєнні роки він знову був популярним, хоч і не настільки, наскільки це було до війни. В той час у нього з’явилося чимало конкурентів – наприклад, вищезгаданий Kijów, де глядацьких місць було куди більше, а репертуар був не менш широким. У краків’ян був величезний вибір локацій, куди можна було б піти, щоб подивитися кіно в той час.
З 1989 року кінотеатр став приватним, хоча перехід до нової форми власності не поліпшив стан справ. У цей кризовий час Uciecha був збитковим, потребував модернізації та ремонту. Тож через 2 роки після цього його довелося зовсім закрити саме через фінансові причини – і це після 89 років існування.
Проте на цьому історія старого кінотеатру не завершилася. Одразу після закриття приміщення передали в оренду одному з краківських університетів, що використовував його впродовж кількох років.
Все змінилося у березні 2009 року, коли кінотеатр було відновлено. Це відбулося завдяки краків’янам Ізабеллі Косовській та Анджею Кухарчику – людям, що підтримували кіномистецтво в місті. Вони були відомі тим, що у 1990-х роках створили тут кіноцентр Ars. Вони сподівалися, що Uciecha відродиться у дещо оновленому форматі, однак і надалі буде посідати гідне місце на кіномапі Кракова.
Планувалося, що в репертуарі оновленого закладу переважатимуть архівні стрічки. Також ініціатори відновлення кінотеатру прагнули облаштувати тут два зали, один представницький з місткістю до 400 глядачів. Також Uciecha мав бути і театром водночас, де хотіли демонструвати різні сценічні форми – кабаре, комедії, фарси, мюзикли, сімейні вистави тощо. В фоє ж облаштували невеликий екран, на якому глядачі і дивилися класичні фільми з минулого.
Попри такі амбітні плани та креативний підхід ініціаторів відновлення кінотеатру, йому не судилося працювати в такому форматі далі. На початку 2011 року його остаточно закрили. У 2012 році тут провели реконструкцію, однак більше тут кінотеатру місця не було. Натомість на цьому місці запрацював клуб Shine, де організовують нічні вечірки. Новина про таку заміну неабияк спантеличила місцевих і викликала скандал в Кракові – проте не через ностальгію за колишнім кінотеатром, а через шум та галас.
Так і завершилася історія колись славетного кінотеатру Uciecha. Про колишню славу цього місця розкажуть лише міські архіви та ті, хто свого часу ходив сюди на кінопокази.
