Вже не одне століття Краків плекає театральні традиції, а також дає поштовх новим мистецьким відкриттям. Залучені до театрального життя міста буквально всі верстви населення – від наймолодших до найстарших, від митців та професіоналів до простих поціновувачів, розповідає сайт krakow-trend.eu.
Так, саме діяльність простих поціновувачів театрального мистецтва, звичайних аматорів в цій справі дала початок роботі Народного театру в Кракові. Ця установа працює вже понад половину століття і тішить мешканців міста чудовими постановками.
Як зароджувалася історія Народного театру, як він розвивається та працює в наші дні – читайте у матеріалі нижче.
Про аматорську капелу, що дала поштовх до створення Народного театру
Як ми вже зазначили вище, Народний театр запрацював завдяки групі амбіційних та талановитих аматорів – звичайних робітників. Вони у 1952 році об’єдналися та вирішили заснувати невелику робітничу самодіяльну капелу, яка отримала назву Nurt.
Головою цього творчого об’єднання став Ян Курчаб. Хоч він і був інженером та хіміком за освітою, проте в житті його більше вабило мистецтво, особливо театр та література. Саме він був ініціатором заснування окремої театральної групи, і саме його було обрано на керівну посаду.
Про діяльність Nurt відомо зовсім небагато. Знаємо лише, що він отримав статус професійного у 1953 році, а їхні вистави демонстрували публіці у приміщенні робітничого бараку, який міг вмістити до 200 глядачів.
Умови їхніх репетицій та виступів на сценах були дуже нелегкими. Чоловіки та жінки паралельно важко працювали, і лише після виснажливої роботи могли займатися мистецтвом. Матеріальні та житлові умови в учасників колективу були також складними. Здавалося, це все мало б негативно вплинути на бажання займатися театральною діяльністю, однак все відбувалося кардинально інакше. Вони з великим натхненням та ентузіазмом займалися репетиціями та постановками, і все це з однією лише метою – популяризувати театральну традицію серед простого робочого люду.
Хоч театральна трупа Nurt і недовго проіснувала (з відкриттям Народного театру припинила свою діяльність), проте вона зробила чимало корисного. Учасники колективу надихнули власним прикладом чимало людей, що були, здавалося, дуже далекими від мистецтва. Nurt поставив за цей короткий проміжок часу 10 вистав – лише чотири з них мали статус аматорських. Крім того, ці люди продемонстрували неабияку відданість театральній сцені, рішучість та стійкість духу.
Початок діяльності Народного театру в Кракові
Отже, у 1955 році Nurt припиняє свою діяльність остаточно, а робітничі бараки, в яких відбувалися покази їхніх вистав, вирішують повністю знести. Натомість на цьому місці мала постати нова театральна установа, яка б продовжила традицію популяризації театру серед звичайного люду і не тільки. Однак тут вже йшлося про зовсім інший, професійний рівень, хоч поштовхом до цього всього стала, звісно ж, діяльність колективу Nurt.
До будівництва приступили дуже швидко. Від колишніх бараків не залишилося ні сліду. У наші дні про те, що тут колись відбувалося, нагадує лише сучасний спортивний майданчик за Народним театром, який було названо на честь забутої театральної трупи Nurt.
Так-от, 3 грудня 1955 року Народний театр офіційно розпочав свою роботу з однією з вистав Войцеха Богуславського. Першою директоркою театру стала Кристина Скушанка – видатна польська театральна режисерка, що працювала також свого часу у Старому театрі. Рішення призначити на керівну посаду саме цю жінку було дуже вдалим – саме Кристина Скушанка доклала всі свої зусилля для того, щоб у перші роки діяльності Народний театр здобув славу та популярність.
Так, у співпраці з режисерами Юзефом Шайною та Єжи Красовським вона зуміла за перші кілька років піднести Народний театр до рангу однієї з найцікавіших та найвидатніших драматичних сцен на теренах всієї Польщі. Тоді про новостворений театр у Кракові почули навіть за кордоном, адже вже у той час зусиллями директорки йому вдалося виступити в Італії та Франції.
У наступні роки керівниками театру були художник, сценограф та режисер Юзеф Шайна, актриса та режисерка Ірена Бабель, художник та сценограф Вальдемар Кригєр та інші. Кожен очільник приносив нотку власної індивідуальності у репертуар та підхід до театральних постанов, прагнув розвинути театр та залучити до цього мистецтва якомога більше людей. Проте дослідники історії цієї установи стверджують, що у перелічених керівників була реалізація так званої театральної освіти та демонстрація репертуару, орієнтованого на менш вимогливу публіку.
Діяльність Народного театру під керівництвом Єжи Федоровича
У 1989 році очолювати Народний театр в Кракові почав Єжи Федорович, і тут варто зупинитися дещо детальніше, адже з його приходом сюди відбулися важливі зміни, що вплинули на подальшу долю театру.
Єжи Федорович розпочинав свою мистецьку діяльність ще в юності, коли здобував відповідну освіту в Академії театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського в Кракові. Працював актором у багатьох місцевих театрах, тому досвіду у нього було чимало.
Молодий, з достатнім досвідом та амбітний Єжи Федорович одразу перейняв на себе всі обов’язки керівника та з ентузіазмом взявся до роботи. Він прагнув змінити підхід попередніх очільників Народного театру, які більше робили акцент на спрощенні програми та орієнтації на менш вимогливій публіці.
Єжи Федорович дбав про те, щоб театр позитивно сприймали глядачі, особливо молоде покоління. Заявив про цю ідею керівник дуже цікавим способом – театральною постановкою, та ще й якою. Його прем’єрною виставою як керівника стала постановка Człowiek z marmuru – początek i koniec, створена за мотивами відомого фільму легендарного Анджея Вайди. Задумом було продемонструвати цю виставу як своєрідне прощання з попередньою епохою та початком нового періоду діяльності театру.
Після цього театральний репертуар значно змінився, чим привабив більшу аудиторію та збільшив популярність установи. Відтоді театр розповідав про найчудовіші сторони нашого життя – кохання, дружбу, ідеали гуманізму тощо. Діяльність театру під керівництвом Єжи Федоровича критики оцінюють як в мистецькому, так і в соціологічному плані, адже таким репертуаром він наче виховував молоде покоління. Його плідна робота в цьому напрямку дала свої результати – згодом і критики, і глядачі, і професіонали-колеги з інших театрів визнали цю театральну сцену як одну з найавторитетніших.
Народний театр у наші дні
З 2016 року Народний театр очолює Малгожата Богаєвська, яка зацікавлена у тому, щоб повернути його у русло добрих старих театральних традицій. Водночас вона шукає нову театральну мову та нову естетику, ініціюючи проєкти, що покликані переосмислити найвідоміші європейські класичні тексти.
Народний театр продовжує розвиватися та залучати нові покоління краків’ян до мистецтва. У наш час він гордо займає провідні позиції серед найкращих театральних сцен Малопольського воєводства і не тільки.
