Краків – місто з багатовіковою історією, культурою та давніми театральними традиціями. Тут знайомі з цим мистецтвом вже дуже багато років поспіль, чимало відомих акторів та режисерів театру народилося саме в цьому місті, розповідає сайт krakow-trend.eu.
Проте з плином часу та зміною поколінь чимало театрів Кракова відійшли у минуле і стали частиною мистецької історії міста.
Які це були театри, чим вони були особливі та інші цікаві факти про них – читайте у матеріалі нижче.
Театр Rapsodyczny (1941-1967)
Театр Rapsodyczny в Кракові було засновано восени 1941 року з ініціативи Мечислава Котлярчика – відомого польського театрального режисера, актора, драматурга та літературного критика. Історія заснування цієї сцени бере свій початок з творчих зустрічей у приватних квартирах, де Котлярчик збирався зі своїми друзями та колегами за театральною діяльністю. Там він під час однієї з таких зустрічей і оголосив про створення Rapsodyczny.
Театр Rapsodyczny пережив різні періоди діяльності. Деякий час в роки війни він не працював, згодом відновив свою роботу і був визнаний шкільним (обов’язковим для молоді). У буремні воєнні роки театралам доводилося працювати у нелегких умовах терору та постійних облав. Як писав потім у своїх спогадах Котлярчик, доводилося проводити вистави на кухнях акторів, у темряві та при свічках, коли не було світла.
Найпопулярнішим театр був вже після завершення Другої світової війни, у 1947. Тоді почався період гастролей, участь у міжнародних фестивалях та інших заходах (зокрема Варшавських театральних зустрічах), почесні нагороди тощо.
1967 року театр повністю припинив свою роботу. Це пов’язано з тим, що керівник брав участь у церковних святкуваннях, що відбувалися у Ченстоховій та Кракові, а комуністична цензура такого пробачити не могла.
Театр сатири Maszkaron (1983-1994)
Впродовж дуже невеликого відтинку часу у Кракові діяв невеликий театр сатири Maszkaron. Його у 1983 році заснував польський театральний режисер, публіцист та журналіст Бруно Райца. Він же і став першим генеральним і художнім керівником.
Діяв театр в Міському льосі – підвалі, що розташований під будівлею мерії, який колись служив пабом та навіть деякий час був місцем тортур для в’язнів. У репертуарі театру були переважно твори польської та світової класики літератури, а грали на сцені як аматори, так і професійні актори. Серед них були справжні театральні зірки – Міріам Александрович, Мацей Ферляк, Юзеф Гарасевич та інші.
Попри те, що театр діяв зовсім недовго, за цей час він зумів поставити 55 прем’єр. Це були постановки за творами Ярослава Гашека, Мольєра, Джорджа Бернарда Шоу, Тадеуша Квітна та багатьох інших відомих авторів.
Традиції театру Maszkaron перейняв наступник – Народний театр у 1996 році. Він заснував тут невелику комедійних вистав та кабаре.
Театр залізничників (1945-1996)
Після завершення Другої світової війни потрібно було не лише відбудовувати міста і налагоджувати інфраструктуру, а й відроджувати культуру та мистецтво. Театральне життя в Кракові відродилося доволі швидко, і одним з перших після воєнних дій запрацював Театр залізничників.
Театр залізничників в Кракові можна назвати імпровізованим дійством. Він був заснований з ініціативи Євгеніуша Бялека-Залуцького, що був звичайним працівником Воєводської Національної Ради. Практично всі актори тут були аматорами, які приходили на репетиції після роботи, а вистави показували у суботу та неділю. Що стосується приміщення, в якому працював театр (будівля на вулиці Бохенській, 7), то воно було не готовим до театрального життя. Відомо, що під час прем’єри з нагоди відкриття театру глядачі повинні були принести власні стільці та лавки, і в цей день лише налаштовували там електрику.
У репертуарі аматорського театру були комедії, фарси, оперети, музичні казки, водевілі тощо. Також ставили багато вистав, створених на основі краківського фольклору.
Попри те, що професійних акторів тут майже не було, Театр залізничників користувався попитом серед краків’ян. Так, до 1970 року тут відбулося 93 прем’єри, загалом майже 4000 вистав, що відвідало понад 600 000 глядачів. Підтримували життя театру виключно глядачі, тому що жодних спонсорів чи державного фінансування у нього не було. Коштів від продажу квитків було достатньо лише на покриття витрат, пов’язаних з утриманням театру.
У 1996 році Театр залізничників припинив свою роботу. Закриття пов’язане з тим, що приміщення виявилося непридатним для подальших вистав, а коштів на відновлення будівлі отримати театралам так і не вдалося.
Театр Nowości (1911-1922)
На початку двадцятого століття у Кракові діяв театр Nowości, якому судилося прожити хоч і недовгий, та дуже насичений час. Його заснували краків’яни Тадеуш Пілярський та Станіслав-Адольф Поленський. Вже за деякий час після заснування театр набув популярності, через що його засновники вирішили звести для вистав окрему будівлю (раніше постановки демонстрували на сцені одного з кінотеатрів та навіть в готелі).
Вистави, що тут демонстрували, мали розважальний характер. Найчастіше це були оперети, кабаре, водевілі, комедії та одноактні п’єси. Часто на театральній сцені виступали закордонні танцюристи, ілюзіоністи, гімнастичні трупи та фольклорні колективи. Що стосується театральної трупи, то вона постійно змінювалася – найчастіше приїздили актори лише для того, щоб зіграти ролі у конкретних виставах.
Театру довелося припинити свою роботу у роки Першої світової війни, проте у 1918 заклад знову відчинив свої двері для глядачів. Проте у 1919 році дещо змінився репертуар – тут почали показувати оперети, найняли нових артистів та запросили до співпраці хор. Новий підхід виправдав себе – перший сезон був дуже успішним.
Проте такий успіх тривав недовго. Невдовзі почався судовий процес між театром Powszechny та театром Nowości через те, що перший незаконно почав ставити вистави, право на які були у Nowości. Судовий процес затягнувся і був доволі дорогим, а ще – тодішня краківська влада перешкоджала діяльності Nowości на користь іншого театру, тому підтримки не було звідки отримати. Через деякий час театр Nowości остаточно припинив свою діяльність.
Театр Mandala (1983-2003)
Ще один краківський театр, який став частинкою історії міста, це Mandala. Його було засновано у 1983 році і це була одна з найкращих театральних труп в Кракові на той час. Команда складалася з випускників місцевих мистецьких шкіл та акторів-міжнародників. Їх зібрали та об’єднали на одній сцені Анджей Садовський та Катажина Дещ.
Ця трупа підхоплювала нові віяння у театральному мистецтві, що вивчав спеціально створений власний центр театральних досліджень. Тривалий час працівники театру займалися різноманітними мистецькими експериментами, поєднанням вистав з танцями тощо.
Через деякий час театр Mandala у попередньому вигляді було зачинено, а натомість створено однойменну асоціацію. Було створено окремі мистецькі команди, розформовано постійний творчий колектив та налагоджено роботу з артистами на імпресарських засадах. Декілька років асоціація співпрацювала з лондонськими театрами.
За цей час театр-асоціація Mandala представив вистави на сотні драматичних сцен, відвідав понад 30 країн світу. Однак у 2003 році асоціація припинила свою роботу.
