Його фільми – це водночас болісне переживання та акт очищення. Вони розкривають його як режисера, що майстерно поєднує інтелектуальну зухвалість із глибоко особистими, емоційно вразливими оповідями, пише krakow-trend.eu.
Скелелаз, інженер, фотограф, кінооператор
Марцін Влодзімеж Кошалка – польський кінорежисер, кінооператор, член Польської кіноакадемії та Європейської кіноакадемії народився 30 грудня 1970 року у Кракові.
Марцін Кошалка є автором понад десятка документальних та художніх фільмів.
У старших класах майбутній режисер захоплювався фотографією та спортивним альпінізмом. Він активно тренувався, зокрема на скелях у Закшувку, що поблизу Кракова. Значний вплив на нього мав Пйотр Корчак – легендарний скелелаз, який у 1980-х роках проклав одні з найскладніших маршрутів у Польщі.
Закінчивши середню школу, хлопець далі обрав технічний шлях – вступив до вищої школи за спеціальністю «буріння та нафтова інженерія». Проте, навіть навчаючись на інженера, не полишав захоплення скелелазінням, яке залишалося важливою частиною його життя. Здобувши технічну освіту, він вступив до Краківського університету науки й технологій, але вже за рік зрозумів, що цей напрям не відповідає його внутрішнім прагненням.
Через рік Марцін Кошалка вступив на факультет соціології Ягеллонського університету. Паралельно з навчанням Кошалка працював нічним охоронцем у краківському кінотеатрі «Ванда». Саме там він відкрив для себе магію кіно, переглядаючи практично всі прем’єри на великому екрані, а також активно користувався послугою відеопрокату.
Під час студентської практики займався соціальною фотографією: документував життя літніх людей у геріатричних закладах та пацієнтів лікарень Кракова. Цей досвід дав можливість майбутньому режисеру глибше зануритися у людську вразливість і біль та значною мірою сформував його пізніший режисерський стиль.
Після третього курсу соціології він остаточно змінив вектор – вступив на факультет кінематографії Сілезького університету в Катовіце, де вивчав мистецтво створення зображення. Навчався у знаних майстрів: основи режисури йому викладав Кшиштоф Зануссі, а документальне кіно він опановував під наставництвом таких легенд польської кінодокументалістики, як Анджей Фідик та Богдан Дзіворський.
“Такого гарного сина я народила”
Відомим молодого режисера, який щойно закінчив навчання у кіношколі, зробив його біографічний документальний фільм “Такого гарного сина я народила”, де режисер розповів про свої непрості стосунки з матір’ю. У 1999 році на Краківському кінофестивалі ця картина стала найбільшою сенсацією. Стрічка була настільки відвертою, що викликала чимало суперечок. Кінорежисер Марсель Лозінський навіть сказав, що Марцін Кошалка свою камеру перетворив на зброю та застрелив свою матір. А хтось хвалив режисера за його сміливість показати реальне життя та підняти незручні теми, які замовчуються, пригнічуються.
Ця робота принесла Марціну Кошалці низку престижних відзнак на кінофорумах у Кракові, Казімежі-Дольному, Берліні та швейцарському Ньоні. Прем’єрний показ фільму в рамках авторської телепрограми Анджея Фідика «Час документального кіно» викликав великий резонанс, зібравши понад п’ять мільйонів телеглядачів.
Марцін Кошалка у своїй творчості неодноразово звертається до теми родини. Так, у 2004 році на екрани вийшов документальний фільм «Якось буде», у якому режисер досліджує взаємини поколінь. А вже після смерті батьків він знімає стрічку «Втекти від неї», в якій разом із сестрою занурюється у спогади, роздуми про дитинство, родинні стосунки, швидкоплинність життя і неминучість втрати.
За словами кінорежисера, його фільми – це терапія не лише для нього самого, а й для його глядачів.
Талановитий кінооператор
У 2014 році Марцін Кошалка здобув науковий ступінь доктора, захистивши дисертацію в Сілезькому університеті в Катовіце на тему «Одержимість смертю в образах мого документального кіно». Через два роки він здобув ступінь габілітованого доктора (post-doc) у галузі кінорежисури на кафедрі кінематографії та телебачення в Національній кіношколі в Лодзі.
Попри визнання як режисера документального кіно, Кошалка ніколи не відмовлявся від своєї основної професії – кінооператора. Він залишається одним із найталановитіших операторів свого покоління. Його дебют у художньому повнометражному фільмі відбувся у 2004 році – як оператор картини “Pręgi” режисерки Магдалени Пекорж, за що він отримав престижну нагороду на кінофестивалі в Гдині. Його подальші успіхи включають також “Золотих Левів” та “Бронзову Жабу” на фестивалі Camerimage за операторську роботу у фільмі “Reverse” Бориса Ланкоша.
У квітні 2016 року Марцін Кошалка був відзначений престижною нагородою за найкращу режисуру на кінофестивалі GoEast у Вісбадені за стрічку «Червоний павук». Цей психологічний трилер також здобув нагороду кінокритиків і спеціальну відзнаку від німецького культурного телеканалу 3sat. На 41-му кінофестивалі в Гдині фільм був відзначений особливою премією за «режисерську сміливість та оригінальне переосмислення жанрових канонів». «Червоний павук» вийшов у прокат не лише в Польщі, а й у Чехії та Італії, отримавши визнання і за межами батьківщини автора.
Марцін Кошалка має дивовижний творчий доробок – це понад десяток художніх та документальних фільмів, а також численні телевізійні проєкти, де виступав як режисер або оператор. Режисер жартома називає себе непростим у співпраці, проте його професійна репутація свідчить про інше, адже з ним охоче співпрацюють провідні польські режисери та постійно запрошують взяти участь у наступних проєктах. Особливо плідними були його колаборації з такими митцями, як Борис Ланкош, Магдалена Пекорж та Міхал Роза. Кошалка вирізняється не лише своєю естетикою кадру, а й умінням глибоко зануритися в психологію персонажа, що робить його стиль впізнаваним і цінним як у польському, так і міжнародному кінематографі.
