Вони – колумбійці, вона – венесуелка. Як не дивно, але об’єднала їх українська музика. Мова про гурт “Лос Янковерс”, який відомий чи не у всьому світі завдяки тому, що концерти музиканти влаштовують у містах різних країн просто неба. Свого часу покорили вони і серця краків’ян. Про те, як це було, читайте в матеріалі далі на krakow-trend.eu.
“Еміграція” українських пісень до Колумбії
«Лос Янковерс» – дітище Янка Богдана Пеньяфорта – колумбійця з українським корінням, який і ініціював створення гурту. Але про все це поступово, спершу про самого Янка.
Народився хлопець у Колумбії. І хоч між цією країною та нашою державою понад десять тисяч кілометрів, ниточка, яка пов‘язувала Янка безпосередньо з Україною, у нього була завжди. Мова про маму – корінну киянку, яка на початку 1990-х років переїхала до Боготи. Причина такої далекої мандрівки – вступ до Національного педагогічного університету Колумбії, однак на навчанні історія пані Наталії із за кордоном не закінчилася. У Боготі жінка познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком та татом Янка Хав’єром. Опісля знайомства були почуття, одруження, народження сина у 1994 році та рішення залишитися в Колумбії. Хоча про Україну Наталія не забувала – відвідувала Батьківщину і своїх рідних щорічно.
Спочатку жінка їздила до Києва сама, а згодом почала брати з собою і сина. Вперше хлопчик відвідав Україну, коли йому було п’ять. Очевидно, що кількагодинний переліт з однієї країни в іншу разом із такою ще маленькою дитиною був напрочуд складним. Та чи зупиняло це Наталію? Ні, адже, як пригадував в одному зі своїх інтерв’ю сам Янко, для мами було напрочуд важливо, аби діти (окрім сина, жінка мала ще дочку від першого шлюбу) не тільки на словах знали, що в них є українське коріння, а й відчували це. Тому під час кожної поїздки на Батьківщину вона знайомила їх із рідною культурою: водила в київські храми, музеї, виставки, концерти тощо. Зрештою так само, як і колись історія Наталії із навчанням у Колумбії переросла в зміну місця проживання, знайомство Янка з Україною вилилося в цілковите захоплення нею.
А точніше в цілковите захоплення не лише нею, а й усім українським. Так хлопець ще до того, як це стало мейнстрімом, став носити вишиванки (і не лише на свята, а й у будні) та взявся за вивчення мови. Чи не найкращими вчителями української, пригадує колумбієць, були народні пісні. Тоді ж він у них закохався і вирішив: слухати подібні шедеври повинні у всьому світі.
Про створення гурту “Лос Янковерс”
Над створенням власного гурту Янко задумувався з дитинства. Так само, як і з дитинства захоплювався народною творчістю – щоправда, спочатку лише латиноамериканською, а згодом ще й українською. Тому ще юним Пеньяфорт мріяв: колись він збере групу, яка популяризуватиме українську музику в Колумбії, а латиноамериканську – в Україні. Спойлер: таки зібрав.
Здійснити юнацьку мрію Янка допомогли його університетські товариші. У 2017 році студенти Колумбійського національного університету вперше наважилися на крок, який фактично і допоміг їм зрозуміти, що гуртом їм бути. Тоді троє хлопців вирушили у такі собі гастролі півднем Колумбії та Еквадором, під час яких виступали на вулицях міст з латиноамериканськими творами. Але під час одного з подібних концертів Янко захотів заспівати ще й українською. Так, він знав, що присутні його не зрозуміють, та все ж попросив друзів акомпанувати йому під час виконання ним пісні “Орися” гурту “Мандри”. Мурахи пішли по тілу і в слухачів, і в учасників групи. Напевно, той день і вважається моментом народження колумбійсько-української сенсації “Лос Янковерс”.
Родзинка гурту “Лос Янковерс”
Зрозуміло, що відтоді і аж до умовного сьогодні гурт “Лос Янковерс” змінився: їх стало більше, вони тепер відоміші і знають про них далеко не лише в Колумбії. Але все ж дещо у групи залишилося таким самим, як і колись.
Як розповідав в одному з інтерв’ю Янко Пеньяфорт, свого часу на “гастролі” до Європи гурт “Лос Янковерс” приїхав, грубо кажучи, без копійки у кишені. Очевидно, що коштів на оренду приміщення та облаштування сцени просто-напросто не було. Який вони знайшли вихід? Співати прямо на вулиці! Перший такий концерт вони дали у Барселоні. Слухачам формат зайшов, учасникам групи – теж, тож навіть тепер, коли гроші на оренду залів є, “Лос Янковерс” все одно часто співає просто неба – на площах та майданах різних міст Європи і не тільки.
Родзинкою таких вуличних концертів є те, що найчастіше гурт виконує лише народні твори – народні твори Латинської Америки, Східної Європи та безпосередньо України. Коли з рідними латиноамериканськими піснями все зрозуміло, то до українських запитання є – як з цим справляються колумбійці та венесуелка? Насправді просто, адже соліст групи Янко, як ми вже розповідали вище, вільно розмовляє українською, а інші учасники або цікавляться культурою країни, або вивчають її мову, або мають певну історію, пов’язану з нею. Так, наприклад, віолончелістка “Лос Янковерс” Ісамар Фернандес родом з Венесуели втратила в Україні свого брата, який разом із волонтерами з Італії загинув під час російського обстрілу в 2022 році. Дізнавшись про стійкість нашого народу не з інтернету, а із розповідей рідної людини, дівчина, як і свого часу Пеньяфорт, захопилася українською культурою, мовою та піснями. Розділяють подібну зацікавленість Янки та Ісмари й інші учасники “Лос Янковерс”, тому з репертуаром проблем гурт не має.
Концерт у Кракові
Так само, як і з організацією своїх вуличних концертів. За роки діяльності група влаштувала їх стільки, що полічити буде вже важко. Однак одним з найатмосферніших виступів, напевно, можна вважати концерт у Кракові.
Відбувався він 2023 року традиційно для “Лос Янковерс” просто неба – на площі біля пам’ятника Адаму Міцкевичу. Людей зібралося тоді багато, напрочуд багато. Напевно, зокрема й тому, що знали: тут матимуть змогу послухати народні пісні. Виконувала група тоді твори українського фольклору (“Ай, доле моя, доле”, “Несе Галя воду”, “Ой у лузі червона калина”, “Чорна гора”, “Розпрягайте, хлопці, коней”, “Як тебе не любити, Києве мій”, “Гей, соколи”, “Чом ти не прийшов?”, “Україна переможе”), польського (“Szła Dzieweczka”) та мікс української народної та колумбійської пісень (“Калина-Калина” та “La Piragua”). Тривав вуличний концерт годину, і, що цікаво, впродовж усіх тих 60 хвилин слухачів на площі Адама Міцкевича було предостатньо, що свідчить про одне: публіка від “Лос Янковерс” у захваті.
Закінчив свій тодішній виступ у Кракові Янко Богдан Пеньяфорт символічно – виконанням Державного Гімну України. Символічно тому, що на той час мрією хлопця було ніщо інше, як перемога Батьківщини його мами у війні проти росії. Як говорив в одному зі своїх інтерв’ю, вірить, що колись він зі своєю групою приїде до України та виступить у кожному її місті – і на Донбасі, і в Криму.
Надіємось, що це бажання Янка буде втіленим у життя так само, як і його колишня мрія створити власний гурт, який популяризуватиме українську музику в Колумбії, а латиноамериканську – в Україні. Поки що “Лос Янковерс” справляється із поставленим завданням на відсотків 50, але віримо, що в найближчому майбутньому гурт виступатиме традиційно для себе і в Україні – традиційно під відкритим мирним українським небом.
